Чорт, братаны, шмальнул мазафаку, мне в зубы заложки закидали, да так, что я аж валялся на кумарах. Это была одна из тех ситуаций, когда хотелось бы засунуть себе голову в пакет с маслом и забыть обо всем. Вы только представьте, братва, какая это будет тусня! Я уже прозреваю, как игроки будут нанюхиваться на эту наркотическую вакханалию.
Сначала пришлось собрать свою команду обдолбышей, которые были готовы влиться в эту чертову игру как на кумарах. Я называл их товарищами, хотя на самом деле они были просто наёмниками в мире наркотиков. Через трубку я объяснил своим обдолбышам свою задумку и они сразу же втянулись.
У нас была цель - создать самую наркоманскую игру в мире, которая заставит людей почувствовать всю магию наркотического субкультурного подполья. Я решил, что сюжет игры будет развиваться в городе, где правят закладками и мошенническими схемами наркобароны. Главный герой игры должен был пройти путь от мелкого наркомана до настоящего наркобосса.
Мы начали разработку игры с нуля. Но сначала нужно было выбрать движок для создания игры. После жарких дебатов мы решили использовать Unity - это был наш выбор номер один. Это был шаг в правильном направлении, братишки, потому что Unity - это реально крутая штука, позволяющая реализовать самые сумасшедшие идеи.
Как только мы определились с движком, началась самая тяжёлая часть работы - создание игрового мира. Мы провели месяцы, создавая детальные текстуры городских улиц и подворотен. В каждом углу должна была быть видна душа наркоманского мира. Я не мог просто пройти мимо создания домика-наркопритона, от которого веяло хэшом и маслом. Он стал одним из главных атрибутов игры.
Ходят слухи, что я хорошо знаю своих врагов, братва. В игре мы создали противников, которые в конечном итоге оказываются наши союзники. Это будет потрясающий поворот событий. Они называются "Синдикатом". В игре они сотрудничают со зловещими киллерами-наемниками и распространяют свои закладки по всему городу. Но наш главный герой, тру наркоман, решает пустить свои корни глубже, чтобы начать свою гонку на деньги и власть.
Одним из самых интересных аспектов игры стало использование наркотиков как основного механизма прокачки персонажа. Герой должен был постоянно набирать опыт, чтобы стать сильнее и добраться до вершины наркоманской пирамиды. Мы создали шкалу "На кумарах", которая отображала уровень наркотического опьянения героя. Чем выше уровень, тем больше силы и навыков он получал. Братва, я вам такой секрет открою, что без наших закладок нельзя было пройти ни одного уровня - они были нашим драйвом.
В игре мы также предоставили игрокам возможность создавать свои собственные закладки и продавать их другим игрокам на виртуальном черном рынке. Таким образом, мы смогли внедрить элементы симуляции наркотического бизнеса в игру. Это было невероятно круто и потрясающе реалистично.
Создание игры про наркоманов было настоящим вызовом, братаны. Мы не только хотели впитать в неё всю суть наркотической субкультуры, но и рассказать кое-что о том, как наркотики влияют на нашу реальность. Мы хотели вызвать у игроков размышления и осознание того, что подобные игры существуют не только для развлечения, но и для передачи определённого послания.
И вот, наконец, мы закончили своё детище - игру "На рулоне". Это была настоящая наркоманская симуляция, которая оглашала все секреты и хитрости мира наркотиков. Каждый игрок мог стать участником этой адской реальности и, возможно, понять, что наркотики - это горький путь, который никуда не ведёт.
Знаете, братва, это было трудное, но затягивающее приключение. Создание игры про наркоманов позволило нам в по-настоящему креативный способ поделиться опытом и провести экскурсию по тёмным уголкам наркотической культуры. Мы создали не просто игру, а настоящий кристалл наркотической страсти и эйфории. Ведь, братаны, иногда правда проявляется в том, что даже в самых мрачных и болезненных моментах можно найти некую прекрасную искру жизни.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!